Overview
Тяжко викристалізувати однозначну позицію щодо ситуації в Косово. Що одна, що інша сторона абсолютно не викликає симпатії. Серби показали себе слабкою нацією, що не може зберегти країну від розпаду, про албанців взагалі політкоректно не можу висловитись. Сепаратизм, особливо в такому вигляді, за наявності своєї держави, викликає в мене відразу і несприйняття. Але найбільше мене непокоїть позиція розвинутих країн Європи, що майже одностайно підтримують нове державне утворення.
Екскурс в історію
Косово, ще з середньовіччя було невід’ємною частиною Сербського королівства, згодом Османської імперії. Поселення албанців було викликане скоріше постійною нестабільністю у Албанії, аніж історичною справедливістю. Максимальний притік албанців відбувася у 40-х роках 20 сторіччя, тобто в періоди новітньої історії. На прикладі Косова зручно розглядати проститутку-Європу. Після введення військ НАТО у Косово 1999 року, майже все сербське населення залишає свої домівки, але вибори 2002 і 2004 років чогось визнаються успіхами демократії, незважаючи на бойкот сербів. Це не геноцид?
Тенденції
На фоні подій на Балканах, чітко вимальовується тенденція до деградації міжнародних інституцій. Такі утворення, як ООН, чи НАТО стали ширмою для активності США та їх військових союзників, які не прислуховуються до думки ООН, та проводять свою діяльності «за спиною» НАТО, тим самим відбілюючи організацію. Це дико – війни за територію та ресурси у 21 сторіччі. Загалом, Штати та ЄС викликають в мене відразу, перші - насаджуючи політику «хто сильніший той правий», другі – своєю продажністю і показною сліпотою. Ви можете собі уявити бомбардування Іспанії за басків, чи Британії за Ольстер? Я – ні! Також дивує сліпота європейського суспільства. Невже вони не пам’ятають, яку ціну цієї незалежності заплатила зруйнована Сербія і звичайні мирні люди? Тобто вимальовується тенденція до перманентного стану промитих мізків. Також бачимо тенденцію до наростання сили «колоній», щодо «метрополій», бачимо прояви неконструктивної сили басків у Іспанії, ірландців у Британії, озброєного Придністров’я, розсварену і розбиту, монолітну ще 20 років тому Югославію, ситацію на Кавказі. Відчувається напруження між Фландрією і Валлонією у Бельгії. Скоріш за все це викликано історичним зосередженням промислових зон у певних регіонах, з відповідним зменшенням промислової ролі інших, етнічних та релігійних невідповідностях, а то і просто бажанням місцевих князьків похазяйнувати. Вищеописана тенденція призводить до росту кількості Європейських суб’єктів – країн. Цікаво, але в історії такі процеси об’єднання малих суб’єктів в більші утворення, з наступним поділом цих утворень, що призводить до їх розвалу протікають циклічно. Спостерігається довгострокова тенденція до росту кількості ісламських країн у Європі. Тепер це Боснія і Герцоговина, Албанія і Косово, помітна хвиля емігрантів-мусульман у розвинуті країни Європи. Зростання кількості таких емігрантів та специфічний соціальний статус великої їх частини викликає у мене занепокоєння. Ну і наостанок, звичайно послаблення ролі Росії у геополітиці. Росія чомусь самовідводить себе від активної участі у геополітичних процесах. Хоча, по справедливості кажучи, ще має достатньо сили і авторитету для прийняття у цих процесах активної участі. Спостерігається протиставлення Росії Сполучним штатам, і набуття нею пасивної позиції впливу на протікаючі у світі процеси сепаратизму, що її безпосередньо не дотикаються.
Економіка
Безумовно, Косово стане однією з найбідніших країн Європи, разом із своєю старшою сестрою Албанією. Країною-імпортером, ринком для всієї Європи і полігоном для усіляких політичних і соціальних випробувань.
Україна
Я усвідомлюю необхідність реакції України на створення нового державного утворення, але також усвідомлюю, що значна частина населення (більшість) не оцінить визнання державою нової країни. Також ймовірне торгівельне співробітництво з Косово, експорт в Косово своєї продукції, що маловірогідно, враховуючи якість нашої продукції і близькість до Косова розвинутих країн Європи.
Замісь висновка: Безумовно, створено прецедент. Навіть глибоко проаналізувавши ситуацію, що мала місце, тяжко прогнозувати, буде цей прецедент використаний у ближчому майбутньому, чи ні. Потенційні малі суб’єкти Європи і світу чекають свого часу.
Все вищенаписане - ІМХО. (с)Полум"яний Моторчик |